PCEtLVN0aWNreSBMZWZ0LS0+DQoNCjxzdHlsZSA+DQouZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7IHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7IH0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDEzNDBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzQgeyB3aWR0aDogMTYwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgbGVmdDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV80IHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IGxlZnQ6MDt9fQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTYyMHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCB7IHdpZHRoOiAzMDBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyBsZWZ0OjA7fX0NCjwvc3R5bGU+DQoNCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8zIC0tPg0KDQo8aW5zIGNsYXNzPSJhZHNieWdvb2dsZSBleGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfNCINCiAgICAgc3R5bGU9ImRpc3BsYXk6aW5saW5lLWJsb2NrIg0KICAgICBkYXRhLWFkLWNsaWVudD0iY2EtcHViLTIwNzA4OTAyNTYzMzc3NjUiDQogICAgIGRhdGEtYWQtc2xvdD0iMzkxODM2OTIwMyI+PC9pbnM+DQo8c2NyaXB0Pg0KKGFkc2J5Z29vZ2xlID0gd2luZG93LmFkc2J5Z29vZ2xlfHwgW10pLnB1c2goe30pOw0KPC9zY3JpcHQ+DQoNCjwhLS1TdGlja3kgUmlnaHQtLT4NCg0KDQo8c3R5bGUgPg0KLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDE2MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDsgfQ0KQG1lZGlhKG1pbi13aWR0aDogMTM0MHB4KSB7IC5leGFtcGxlX3Jlc3BvbnNpdmVfMiB7IHdpZHRoOiAxNjBweDsgaGVpZ2h0OiA2MDBweDsgIHBvc2l0aW9uOmZpeGVkOyByaWdodDowO319DQpAbWVkaWEobWluLXdpZHRoOiAxNTAwcHgpIHsgLmV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIHsgd2lkdGg6IDI0MHB4OyBoZWlnaHQ6IDYwMHB4OyAgcG9zaXRpb246Zml4ZWQ7IHJpZ2h0OjA7fX0NCkBtZWRpYShtaW4td2lkdGg6IDE2MjBweCkgeyAuZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIgeyB3aWR0aDogMzAwcHg7IGhlaWdodDogNjAwcHg7ICBwb3NpdGlvbjpmaXhlZDsgcmlnaHQ6MDt9fQ0KPC9zdHlsZT4NCjxzY3JpcHQgYXN5bmMgc3JjPSIvL3BhZ2VhZDIuZ29vZ2xlc3luZGljYXRpb24uY29tL3BhZ2VhZC9qcy9hZHNieWdvb2dsZS5qcyI+PC9zY3JpcHQ+DQo8IS0tIGV4YW1wbGVfcmVzcG9uc2l2ZV8yIC0tPg0KPGlucyBjbGFzcz0iYWRzYnlnb29nbGUgZXhhbXBsZV9yZXNwb25zaXZlXzIiDQogICAgIHN0eWxlPSJkaXNwbGF5OmlubGluZS1ibG9jayINCiAgICAgZGF0YS1hZC1jbGllbnQ9ImNhLXB1Yi0yMDcwODkwMjU2MzM3NzY1Ig0KICAgICBkYXRhLWFkLXNsb3Q9IjMzNDA3NDk2ODMiPjwvaW5zPg0KPHNjcmlwdD4NCihhZHNieWdvb2dsZSA9IHdpbmRvdy5hZHNieWdvb2dsZXx8IFtdKS5wdXNoKHt9KTsNCjwvc2NyaXB0Pg==
Інтерв'ю з ведучим Один за всіх Дмитром Карпачова | Один за всіх
PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9IjF6YXZzZWguc3RiLnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Дмитро Карпачов: Головне завдання ведучого – бути собою

Один за всіх

Гостросоціальний проект «Один за всіх» вже 5 років в ефірі телеканалу СТБ. Кожен випуск програми – резонансна історія, яка не залишається без уваги телеглядачів. Про ці історії розмовляють, їх обговорюють, а головне – вони навчають. Незмінний ведучий Дмитро Карпачов разом з експертами детально розбирають складні ситуації не тільки щоб з’ясувати причини, але і знайти рішення проблеми. Про головне завдання проекту, а також про те, чим «Один за всіх» корисний для телеглядачів, розповів Дмитро Карпачов.

Дмитро, ви вже 5 років є беззмінним ведучим програми «Один за всіх». Скажіть, що змінилося в проекті за останні роки? Чим особисто на вашу думку він став краще?

Я вважаю що програма була хорошою з самого початку. Зміни потрібні, коли продукт не досконалий, а проект «Один за всіх» повністю виконує свою функцію. Крім того, робить це добре, як в перших випусках, так і зараз.

Програма допомагає виключно героям проекту чи змінює погляди людей на ту чи іншу проблему більш глобально?

Звичайно ж програма допомагає і глядачам, адже вона ще й формує світогляд. Ми піднімаємо питання, які прийнято замовчувати. Я вважаю, що головна функція «Один за всіх» в першу чергу освітня. У широкому сенсі цього слова.

В рамках однієї програми ви можете спочатку підтримати героя, а потім привести ряд досить неприємних для нього фактів та свідчень. Це якийсь психологічний хід?

Я вважаю, що це перш за все питання бесіди. Коли людина відкрита та каже щось хороше, ми на це реагуємо добре. Коли щось погане – реагуємо погано. Цілком нормальна динаміка будь-якої розмови. От якби я почав вам хамити, ви б теж себе почали вести якось інакше.

Дуже часто в студію приходять досить специфічні особистості. Як вам вдається тримати себе в руках, коли герої починають вести себе абсурдно?

Так тільки здається. Насправді, я вкрай рідко тримаю себе в руках. Адже головне завдання будь-якого ведучого – це бути собою. А оскільки в рамках проекту «Один за всіх» я в першу чергу людина, а тільки потім психолог – я можу собі дозволити непрофесійні, але цілком природні людські реакції. Якщо мене щось дратує – я злюся.

У соцмережах часто з’являються негативні коментарі про те, що гвалтівників та психів виставляють на огляд всій країні. У чому реальна користь того, що цих персонажів роблять публічними?

Те, що життя гвалтівників та психів стало надбанням всієї країни – це побічний ефект, а головне завдання програми – піднімати існуючі проблеми. Звичайно ж ми можемо мовчати та не показувати, наприклад, педофілів. Але ж це проблема, яка існує і з нею треба щось робити. І це проблема не тільки правоохоронних органів. Це справа кожної людини у якої є дитина. А ще це проблема дітей, які з цим зустрічаються. Було б добре, щоб всі знали, що якщо це сталося, є сенс попросити про допомогу.

У студії «Один за всіх» часто бувають діти. Чи не посилює публічне обговорення їх проблеми отриману раніше психологічну травму?

Кожен випадок унікальний. Точно можу сказати одне – якщо дитина прийшла та просить про допомогу, то у неї вже психологічна травма. І тоді виникає питання: або не допомагати йому, боячись її посилити, або все-таки допомогти. А потім, якщо збільшення відбулося, допомогти з цим впоратися.

Ви вже стільки років працюєте ведучим, чи впливає це якось на вашу роботу практикуючого психолога? Буває таке, що до вас, приходять герої проекту або телеглядачі?

Герої ні, а ось глядачі бувають. Хоча, не думаю що це є визначальним фактором. Я ніколи не питаю у клієнта чи прийшов він до мене, тому що побачив по телевізору. Коли до мене звертаються за допомогою, мені без різниці звідки ця людина про мене дізнався. Головне розібратися з його проблемою та допомогти її вирішити.

В своєму Instagram ви публікуєте поради: як правильно любити дитину, як допомогти йому адаптуватися в новому колективі і т.д. Коли у вас з’явилася ідея записувати подібні ролики і що спонукало вас почати цим займатися?

Я почав замислюватися над цим кілька років тому. Ми витрачаємо 16 років свого життя на те, щоб чогось навчитися. Але нас не вчать, як будувати відносини та виховувати дітей. Оскільки в силу професії я володію цими знаннями та можу цікаво про це розповісти, я вважаю, що це потрібно робити.

Читайте також: Роман Панасенко: «Проект «Один за всіх» не залишає своїх героїв»

Читайте більше цікавих новин у Viber та Telegram СТБ