PHNjcmlwdCBkYXRhLW91dHN0cmVhbS1pZD0iMTI0OSINCmRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWZvcm1hdD0iZnVsbHNjcmVlbiIgZGF0YS1vdXRzdHJlYW0tc2l0ZV9pZD0iU1RCX0Z1bGxzY3JlZW4iIGRhdGEtb3V0c3RyZWFtLWNvbnRlbnRfaWQ9IjF6YXZzZWguc3RiLnVhIiBzcmM9Ii8vcGxheWVyLnZlcnRhbWVkaWEuY29tL291dHN0cmVhbS11bml0LzIuMDEvb3V0c3RyZWFtLXVuaXQubWluLmpzIj48L3NjcmlwdD4=

Мати зустрічає дочку, яку залишила в інтернаті 16 років тому. Частина 3

Один за всіх

Коли Віра Гаврилюк здавала в інтернат свою дворічну дочку, вона залишила вихователям у заставу свій паспорт. Однак за 16 років жінка жодного разу не прийшла відвідати свою Віку, яка навіть без материнської ласки виросла справжньою красунею і гордістю дитбудинку. Сьогодні Вікторії Гаврилюк 18 років – дівчина навчається в педагогічному коледжі і мріє в майбутньому стати вчителькою молодших класів або вихователем в такому ж інтернаті, де вона провела більшу частину свого життя. Віка завжди була активною дівчинкою – допомагала няньчити молодших дітей, грала Снігуроньку на новорічному святі, а останнім часом захопилася грою на піаніно. Здавалося б, сьогодні, коли Вікторія стала дорослою і самостійною, їй вже не потрібна мати, яка в дитинстві здала дочку в інтернат. Однак ще кілька років тому дівчина роздобула телефонний номер Віри, підписала його «Мама» і цілий тиждень збиралася з духом, щоб подзвонити. У підсумку вона набрала номер, але Віра не захотіла з нею розмовляти і кинула трубку.